Интервью с игроками команды Арсена Малиновского: Андрей Шевченко

- Давно не спілкувалися з вами. Як грається у ранзі володаря і кришталевої, і срібної сови?

- Ну, а як можуть сови вплинути? Тут така гра, яка зовсім не визнає ні статусів, ні нагород, ні минулих заслуг. Але внутрішня планка виросла і азарту ще більше стало.

А поза грою мої сови – це для мене і для моєї сім’ї, друзів – велика-велика гордість. Дуже надихає в інших справах.

- Коли для того, щоб пройти далі, достатньо просто перемогти з будь-яким рахунком, особисто вам це допомагає грати чи заважає?

- Мені допомагає. Я і без цього вмію настроюватися на гру, додаткову мотивацію мені шукати не потрібно. Цього разу мені сподобалося виходити на гру, маючи фору. Тим більше, для нашої команди це велика рідкість.

- Заміна в команді вплинула на гру? Пана Положинського не вистачало?

- Саші бракувало. Він дуже креативна людина, і з його нестандартної свідомості і підсвідомості часом вистрілюють такі речі, що я би в житті не здогадався.

Але заміна теж дуже приємна: у мене до Паші Шилька свій сентимент. Ми з Олексієм Резніковим грали раніше в його команді, і було приємно знову разом сісти за стіл.

- Коли рахунок на табло став 1-4, що відбувалося в голові і душі Андрія Шевченка?

- Гнусне було відчуття. Особливо переживав Арсен. Наш капітан настільки заточений на перемогу, що сама думка про поразку для нього дикість. Коли було 1-4, він аж чорний став у якийсь момент. Він пізніше розказував, що уже уявив, як після гри дзвонитиме додому і розказуватиме про поразку.

- І що ви робите, аби прийти до тями в таких ситуаціях? Є якийсь секретний прийомчик?

- Я малюю в голові картинку виходу на вершину. Хто ходив у гори, знає, що на підйомі обов’язково буває момент, коли хочеться зупинитися і здатися. I тим приємніша потім радість перемоги: коли ти уже на вершині і весь світ – під ногами. Не люблю програвати, але вигравати на морально-вольових обожнюю.

 

- За яке питання найбільше прикро?

- За український тризуб. Я цю версію виклав на стіл, але обговорення пішло в іншому напрямку. Черговий раз переконуюся, що перша, інтуїтивна реакція дуже часто веде до правильної відповіді. У цьому випадку я якось сам себе не почув.

I за бліц прикро, звичайно. Був реальний шанс взяти його. Все у нас було: і голка, і нитка. Просто недокрутили запитання – схалтурили. 

- У вас була якась версія на питання першого сектору?

- Я майже всю хвилину не міг відкараскатися від Хребта Ломоносова: все він ліз мені в голову. I тільки на останніх секундах пішов у космос і почав шукати відповідь там.

Арсен – молодчина. Він у цій грі і так левову частку роботи зробив, відпрацював на всі 120 відсотків, був у чудовій формі. Не думаю, що хтось інший з команди краще відіграв би це запитання.

- Яке питання сподобалось найбільше?

- Останнє запитання, про шипи на дверях і про слонів. I запитання вийшло цікаве, неочевидне. I обговорення було правильне. I в кінці між коровами та слонами правильно вибрали. Найголовніше – це було переможне запитання, тому – подвійно солодке.

- Назвіть дві команди, з якими хотіли б зустрітися в зимовій серії.

- «Квартал» і команда Крикуна. Перших люблю за позитив і за свято, яке вони привносять, а команду Крикуна і Сівохо – за відданість грі і за красивий, спортивний азарт.

Мало хто з глядачів уявляє, що насправді «Що? Де? Коли?» - це дуже світла, яскрава сім'я поза ефіром. Це люди, яким добре разом, які дуже зворушливо і весело турбуються один про одного, які дуже дорожать Клубом. Хочеться сезон закінчити по-чемпіонськи і у правильній компанії.

- Хто виграє восьмий сезон «Ліги зірок»?

- Ведучий гри чітко задав нам планку: він нагадав, що поки жодна команда не вигравала два сезонапідряд. Ми віримо, що нам це по силах.
Це найсильніша команда, в якій мені доводилося грати. Ми нещодавно відіграли хорошу гру в Бізнес-лізі Києва. Всі дисципліновано зібралися, навіть Арсен приїхав з Одеси. Я сидів за столом – і сам собі заздрив за команду, в яку мене привела доля. Тут є все: і жорстка ігрова хватка капітана, і фантастична реакція Резнікова, і живий розум Ані і Доманського, і досвід Паші. Працюємо на перемогу!

 

О нас

Новости

Сергій Сівохо та Дмитро Литвинов. Слова після суперфіналу.

– Ох, ну це була дуже гарна гра, Сергію, вітання! Як відчувається повернення у роль капітана, ще й у таку супер-команду?

– Чудово! Коли команда хороша, то капітаном бути за щастя.

– Встигли хоча б мінімально зігратися та потренуватися перед грою?

– Так, адже ми з цими людьми в різний час так чи інакше разом грали – тому я знаю приблизно, чого від кого чекати і хто на що здатний.

– Сподівання ваші, мабуть, гравці виправдали.

...

Знавці


Олександр Чижов

програміст,
м. Харцизськ

Глядачі


Александр Гакало
рабочий

Питання

Лига Звезд. Седьмой сезон. Второй групповой этап.,
2014 г.
Автор: Алексей Нестеров,
Минск
Капитан команды Інна Семенова. Знатоки проиграли раунд.

Внимание, железная маска!

Внимание, вопрос!

На производстве какого продукта еще век назад работали те, кто еще век назад время от времени надевали такую маску?

Ответ